У кого жить, тому и служить

Cf: Every man bows to the bush he gets bield of (Br.). Whose bread I eat, - his song I sing (Am.)

• Кому служу, тому и пляшу (К)

• У кого жить, тому и служить (У)

• All bread is not baked in one oven - Вещь вещи рознь (B), Вещь вещи рознь, человек человеку рознь (B), Всякий молодец на свой образец (B), Люди разные бывают (Л), Нрав на нрав не приходится (H), У всякого скота своя пестрота (У), У всякой пташки свои замашки (У), У каждой пичужки свой голо сок (У)

• All sorrows are less with bread - Живот крепче, на сердце легче (Ж), Пока есть хлеб да вода, все не беда (П)

• Another's bread costs dear - Дадут ломоть, да заставят неделю молоть (Д), Чужой хлеб рот дерет (4)

• Better is a slice of bread and garlic eaten at one's own table than a thousand dishes eaten under another's roof - Свои сухари лучше чужих пирогов (C)

• Bitter bread of dependence is hard to chew (The) - Чужой хлеб рот дерет (4)

• Bitter is the bread of charity - Дадут ломоть, да заставят неделю молоть (Д), Чужой хлеб рот дерет (4)

• Bread always falls buttered side down - Везет как утопленнику (B), Если не везет, так не везет (E)

• Bread always falls on the buttered side (The) - Если не везет, так не везет (E)

• Bread is the staff of life - Без хлеба не обойдешься (Б), Хлеб всему голова (X)

• Bread never falls but on its buttered side (The) - Везет как утопленнику (B), Если не везет, так не везет (E)

• Bread today is better than cake tomorrow - Лучше сегодня яичко, чем курица завтра (Л), Не сули собаке пирога, а кинь краюху (H)

• Cast thy bread upon the waters, for thou shalt find it after many days - Добро век не забудется (fl), Кинь в окошко крошки, в дверь придет лепешка (K)

• Cast your bread upon the water; it will return to you a hundredfold - Добро век не забудется (Д), Кинь в окошко крошки, в дверь придет лепешка (K)

• Don't quarrel with your bread and butter - Не от хлеба ходят, а к хлебу (H), От добра добра не ищут (O)

• Dry bread at home is better than roast meat abroad - Домашняя копейка лучше заезжего рубля (Д), Домашний теленок лучше заморской коровы (Д), Свои сухари лучше чужих пирогов (C)

• Eaten bread is soon forgotten - Добро скоро забывается (Д)

• Griefs with bread are less - Живот крепче, на сердце легче (Ж), Пока есть хлеб да вода, все не беда (П)

• If you have bread, don't look for cake - Не от хлеба ходят, а к хлебу (H), От добра добра не ищут (O)

• I had rather ask of my fire brown bread than borrow of my neighbour white - Свои сухари лучше чужих пирогов (C)

• Man cannot (does not, shall not) live by bread alone - Не хлебом единым жив человек (H)

• No such thing as brown bread - Без хлеба не обойдешься (B), Хлеб всему голова (X)

• Not by bread alone - Не хлебом единым жив человек (H)

• That's the way the bread rises - Такова жизнь (T)

• They that have no other meat, bread and butter are glad to eat (gladly bread and butter eat) - Ешь хлеб, коли пирогов нет (E), Ешь щи с мясом, а нет, так и хлеб с квасом (E), За неимением гербовой пишут на простой (3), На безрыбье и рак рыба (H), Съешь и ржаного, коли нет никакого (C)

• What bread men break is broke to them again - Какой привет, такой и ответ (K)

• Who goes for a day into the forest should take bread for a week - Едешь на день, хлеба бери на неделю (E)

• Whose bread I eat, his song I sing - Кому служу, тому и пляшу (K), На чьем возу сижу, того и песенку пою (H), От кого чают, того и величают (O), По которой реке плыть, той и песенки петь (П), У кого жить, тому и служить (У), Чей хлеб ешь, того и обычай тешь (Ч), Чье кушаю, того и слушаю (Ч)

• You buttered your bread; now eat it - Сама испекла пирожок, сама и кушай (C)

• You can't eat the same bread twice - Один пирог два раза не съешь (O)

• Bad bush is better than an open field (A) - На безрыбье и рак рыба (H)

• Every man bows to the bush he gets bield of - Кому служу, тому и пляшу (K), На чьем возу сижу, того и песенку пою (H), От кого чают, того и величают (O), По которой реке плыть, той и песенки петь (П), У кого жить, тому и служить (У), Чей хлеб ешь, того и обычай тешь (4), Чье кушаю, того и слушаю (4)

• One beats the bush, and another catches the birds (has the hare, takes the bird) - Дурак дом построил, а умный купил (Д), Медведь пляшет, а поводырь деньги берет (M)

Cf: Every man bows to the bush he gets bield of (Br.). Whose bread I eat, his song I sing (Am.)

1) быть, существовать (pericla, quae non sunt PS)

2) происходить, совершаться, приключаться, бывать, случаться

3)

а) быть налицо, быть в наличии, иметься

б) редко est = sunt

4) быть верным, действительным

5) быть, находиться (Romae, ruri, in foro, apud exercitum, ante oculos C)

6) пребывать, тж. состоять в браке, находиться в связи ( cum aliquā Ter)

7) содержаться, быть написанным

8) изредка являться, приходить

9) состоять

10) длиться, продолжаться (obsidio triginta dies fuit L)

11) принадлежать, быть присущим, свойственным

12) находиться в зависимости, зависеть

13) обстоять

14) значить

15) с dat. быть, служить, способствовать, приносить

16) относиться, касаться

17) с dat. gerundii быть (при)годным, подходящим

18) в pf. больше не существовать, погибнуть

1) быть, служить, являться, представлять собой

2) с gen. poss. принадлежать, быть присущим, быть признаком, свойством ( domus est patris C)

3) быть преданным

4) надлежать, подобать, быть обязанностью

5) с gen. gerundivi служить, способствовать

6) с gen. и abl. qualit. иметь, обладать

7) в sg. + gen. составлять, образовывать, состоять

8) стоить

9) быть важным, иметь значение

10) impers. est возможно (est te vidēre? Pt) или бывает, случается

перед начальным m основного слова (sum -ministro = sub-ministro)

1) быть; быть живым, жить; существовать

- be before one's time

2) происходить, случаться, иметь место

3) занимать (какое-л. место, положение); находиться (где-л.), принимать (какую-л.) позу или позицию

4) находиться в (каком-л.) состоянии; обладать (каким-л.) качеством

5) ( have been) побывать (где-л.)

6) оставаться, пребывать (в каком-л. состоянии); не меняться, продолжать быть, как раньше

7) иметь место ( о совокупности условий), являться

8) принадлежать (кому-л.), относиться ( к чему-л); сопровождать, сопутствовать

9) (there + личная форма от be) иметься, наличествовать

10) в роли связки в составном сказуемом

а) означать, значить; быть эквивалентным чему-л.

б) занимать место в ряду; характеризоваться признаками

в) иметь значение, быть значимым

11) (if … were / was to do smth.) если бы … имело место ( сослагательное наклонение)

12) (be to do smth.) быть обязанным сделать (что-л.; выражает долженствование)

13) (be + about to do smth.) собираться (сделать что-л.)

14) ( be about) делать, исполнять; заниматься (чем-л.)

15) ( be above) быть безупречным, вне подозрений, выше критики

16) ( be after)

а) преследовать (кого-л.)

б) стараться получить (что-л.)

в) разг. журить, бранить; ругать

17) ( be against)

а) противостоять (кому-л. / чему-л.)

б) противоречить (чему-л.)

18) ( be along) приходить

19) ( be at)

а) разг. настроиться на (что-л.)

б) разг. ругать (кого-л.), нападать на (кого-л.), приставать к (кому-л.)

в) осуществлять активно (что-л.), посвятить себя (чему-л.)

г) разг. быть популярным, быть модным

д) трогать (что-л.) чужое; рыться в (чем-л.)

е) атаковать (кого-л.)

ж) приводить к (чему-л.), заканчиваться (чем-л.)

20) ( be before) обвиняться, предстать перед (судом, законом)

21) ( be behind) служить причиной, крыться за (чем-л.), стоять за (чем-л.)

22) ( be below)

а) быть ниже (нормы, стандартных требований)

б) быть ниже по званию, чину

23) ( be beneath) быть позорным для (кого-л.); быть ниже (чьго-л.) достоинства

24) ( be beyond)

а) выходить за пределы возможного или ожидаемого; не подлежать (чему-л.), выходить за рамки (чего-л.)

б) превзойти (что-л.)

в) = be beyond one's ken быть слишком сложным для (кого-л.); быть выше (чьего-л.) понимания

25) ( be for) поддерживать (кого-л. / что-л.) ; быть "за" (что-л.), защищать (что-л.)

26) ( be into) разг. быть заинтересованным в (чём-л.)

27) ( be off)

а) не посещать (работу, учёбу); закончить (работу, выполнение обязанностей)

б) заканчивать принимать ( лекарство)

в) не хотеть, не быть заинтересованным; перестать интересоваться

28) ( be (up)on)

а) регулярно принимать лекарство

б) делать ставку на (кого-л. / что-л.)

в) разг. быть оплаченным (кем-л.)

29) ( be onto)

а) связаться с (кем-л.; особенно по телефону)

б) разг. постоянно просить (кого-л.) о (чём-л.)

в) разг. открывать, обнаруживать (что-л.)

30) ( be over) тратить много времени на (что-л.); долго заниматься (чем-л.), долго сидеть над (чем-л.)

31) ( be past) быть трудным (для понимания, совершения)

32) ( be under)

а) подчиняться (кому-л.)

б) лечиться (у какого-л. врача)

в) чувствовать влияние, находиться под влиянием (чего-л.)

33) ( be with)

а) разг. поддерживать (кого-л.)

б) разг. понимать и любить (что-л. современное); одобрять

в) понимать объяснения (кого-л.)

34) ( be within) принадлежать, являться частью (чего-л.)

35) ( be without) не хватать, недоставать

•

- be about

••

- have been and gone and done

1) с причастием настоящего времени образует времена группы continuous

2) в сочетании с причастием настоящего времени или инфинитивом выражает будущее действие

3) в сочетании с причастием прошедшего времени образует пассивный залог

4) уст. с причастием прошедшего времени передаёт перфектное значение для непереходных глаголов

     ὑπό

    I

     (ῠ) adv. внизу, снизу

    

τρομέει δ΄ ὑ. γυῖα Hom. — ноги дрожат подо мной;

    II

    эп.-поэт. тж. ὑπαί ( перед δ и π), в анастрофе ὕπο, in elisione ὑπ΄ - перед придых. ὑφ΄

    1) praep. cum gen.

    (1) из-под

    

ἐρύειν τι ὑ. τινος Hom. — вырвать что-л. из-под кого-л., т.е. из чьих-л. рук;

    (2) под (на вопросы «куда» и «где»)

    

ὑ. χθονός Hom. (ср. 1) и ὑ. γῆς Plat. — под землей или под землю;

    (3) у подножия

    

(ὑ. τῆς πλατάνου Plat.)

    (4) от, из

    

τὸ ὑπό τινος λοιπόν Dem. — остаток от чего-л.;

    (5) от, из-за, по причине

    

δαμῆναι δουρὴ ὑ. τινος Hom. — пасть от чьего-л. копья;

    (6) с, при, в сопровождении

    

ὑπ΄ αὐλοῦ Hes., Her. — под звуки свирели;

    (7) в подчинении у

    

λαοὴ ὑπ΄ αὐτοῦ Hom. — управляемые им народные массы;

    (8) при обознач. действующего лица (ср. англ. by, франц. par), в переводе обычно опускается; существительное переводится творительным падежом, иногда же может быть передано выражениями из-за, через посредство, благодаря и т.п.

    

εὖ πράττειν ὑ. τινος Soph. — быть облагодетельствованным кем-л.;

    2) praep. cum dat.

    (1) под

    

(ὑ. δρυΐ, ὑπ΄ οὐρανῷ Hom.; ὑ. τῷ ἱματίῳ Plat.)

    (2) из-под

    

(ὑ. ποσσὴ κονίσαλος ὤρνυτο Hom.)

    (3) у подножия

    

(τείχει ὕπο Τρώων Hom.)

    (4) под управлением, в зависимости от

    

(ὑπό τινι εἶναι Thuc., Plat.)

    (5) от, из-за, по причине

    

ὑ. χερσί τινος θανέειν Hom. — умереть от чьей-л. руки;

    (6) (при обозначении действующего лица, ср. англ. by, франц. par; в переводе обычно опускается)

    

ὑπό τινος κτεινόμενος Hom. — пораженный кем-л.;

    (7) в сопровождении

    

ὑ. τυμπάνοις Luc. — под звуки тимпанов;

    3) praep. cum acc.

    (1) под, в (на вопросы «куда?» и «где?»)

    

ἐλθεῖν или νέεσθαι ὑ. ζόφον Hom. — сойти в царство теней;

    (2) под покровом, под защитой, за

    

κατακρύπτειν τινὰ ὑ. τέν θύρην Her. — скрывать кого-л. за дверью;

    (3) у подножия

    

ὑ. τὸ ὄρος Hom., Xen. — у подошвы горы;

    (4) в зависимости от, в подчинении у

    

γενέσθαι ὑ. τινα Thuc. — оказаться под чьей-л. властью;

    (5) около, ко времени

    

ὑ. νύκτα Hom., Her. — с наступлением ночи;

    (6) близко к

    

ὑπό τι μικρόν Arph. — немножко, чуточку;

    (7) в сопровождении, при

    

(ὑπ΄ αὐγὰς λεύσσειν τι Eur.)

1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;

2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;

3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);

4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;

5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].

* * *

1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й

2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й

3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

1. голова;

уйдун башы голова коровы;

өз башындагы төөнү көрбөгөн киши бирөөнүн башындагы чөптү керөт погов. на своей голове верблюда не видит, на чужой голове былинку видит;

башым ооруйт у меня голова болит;

чоң баш большеголовый;

башын карап бер- поискать у кого-л. в голове;

башың аман болсо - болгону будешь жив - и довольно (больше ничего не нужно);

аксакал болсоң сый көрүп, алдыңда койдун башын же фольк. так как ты старейшина, будь в почёте, кушай голову, что перед тобой (варёная овечья, реже козья, голова без нижней челюсти и языка считается, за исключением некоторых мест на юге, лакомым угощением, а потому подаётся почётному гостю);

баш тарт-

1) подать (гостю) голову;

баш тартпаса, мал сойбогондой болот этн. если не подать (гостю) голову, то это равносильно тому, что (для него) животное (овцу, козу) не резали (в прежнее время это могло служить выражением неуважения к гостю и вести к обиде);

2) с исх. п., перен. уклоняться, отлынивать от чего-л.;

башка чап- хлестнуть (плетью) по голове;

башка чапкандай

1) будто по голове хлестнули;

2) перен. как ошпаренный;

башка чапкандай кайра тартты он, как ошпаренный, отскочил назад;

2. верхняя часть чего-л., головка, верхушка; вершина;

чөптүн башы верхушка, головка растения;

ал чөп башын сындырып да койгон жок он даже верхушку травы не сломил; он палец о палец не ударил;

тоонун башы вершина горы;

бийик тоону көремүн десең, башына чыкпа погов. если хочешь посмотреть высокую гору, то на вершину её не всходи;

3. колос;

баш сал- или баш ал- колоситься;

арпа баш салды ячмень заколосился;

эгин баш алып калган кез время, когда заколосились посевы;

жел баш пустой колос;

4. человек, душа (при счёте людей);

мал-башы менен качкан бежали со всеми своими людьми и скотом;

алты баш шесть душ, шесть человек;

Зарылдын үй ичи төрт баш киши эле семья Зарыл состояла из четырёх человек;

баары төрт баш жан всего их четыре человека;

баштык ичпейт, баш ичет погов. ест не мешок, а человек (судить нужно не по количеству пищи, а по количеству людей);

мал берди кудай, башым аз, жалгыз балам Бокмурун фольк. бог дал (мне) скот, (но) детей мало, единственный сын мой Бокмурун;

5. изголовье;

башымда у меня в головах, в изголовье;

6. начало;

суунун башы начало, исток реки;

жыл башы начало года;

октябрдин башында в начале октября;

башта сначала, раньше, прежде;

ушу баштан начиная с этого момента;

баштан-аяк с начала до конца;

баш-аягы жыйырма күн жол басышты всего они были в пути двадцать дней;

баш-аягы жок аңгеме рассказ без начала и конца (бессвязный, беспорядочный);

башы-кашынан беркисин толук билишет они знают о нём (об этом) всё с самого начала;

башы-кашында бирге бол-гон экенсиз вы, оказывается, были при этом (или участвовали в этом) с самого начала;

7. конец; кончик;

көчөүн тиги башынан бул башына с одного конца улицы до другого;

үч колунун башы менен туураган эттен эки алды кончиками трёх пальцев он дважды взял нарезанное мясо;

темирдин эки башы да ысык погов. у железа оба конца горячи; палка о двух концах;

8. глава, начальник, предводителъ, старший;

жүз башы ист. сотник, аульный старшина;

элүү башы ист. пятидесятник;

он башы ист. десятник;

миң башы ист. (выборная должность)

1) тысяцкий;

2) южн. волостной управитель;

кербен башы ист.

1) старший в караване, начальник каравана, хозяин каравана;

2) маклер по найму верблюдов;

айылдын башы ист. человек, пользовавшийся в ауле авторитетом и влиянием;

баш көтөрөр (или баш көтөргөн) адам знатный человек;

карагай башы см. карагай 2;

баш бол- возглавлять;

баш болуп во главе;

Кусейин баш болуп, беш киши келди пришло пять человек во главе с Хусеином;

баш кылып

1) сделав главным;

2) во главе с..., начиная с...;

ак олпокту баш кылып, кийимдин баарын чечели фольк. снимем с себя всю одежду, начиная с белого олпок'а (см.);

9. главный;

баш ат ист. лучший из коней, которых давали в дар или в уплату штрафа или в счёт калыма;

карындашыңдын баш атына өзүмдүн көк кашка күлүгүмдү ал в качестве главной части калыма за твою младшую сестру возьми моего серого лысого скакуна;

баш сүйлөм грам. главное предложение;

10. первый, высший (по чину, по социальному положению);

чайды баш ылдый сун чай подавай по нисходящей линии (начиная с более почётного гостя);

11. штука (при счёте некоторых предметов);

үч баш пыяз три головки лука;

элүү тогуз баш боз үйү бар есть у него юрта в пятьдесят девять унин;

эт баш ирон. большая (но неумная) голова, голова с мозгами, башка;

ал эт баш кайда жүрөт? где носит эту башку?

бор баш зоол.

1) большой серый сорокопут;

2) лунь;

боз баш название хищной птицы;

боз баш катын разбитная бабёнка;

боз баш балдар молодые ребята, зелёная молодёжь;

башы асоо (о коне) строгий (не даёт надеть узду); строптивый;

баш териге баш тери каптап койгондой как две капли воды (похожи), вылитый;

башка чык- сесть кому-л. на голову; взять верх;

тез келбесең, душманың башыңа чыгып баратат если ты скоро не явишься, то враг твой уже берёт верх над тобой;

башы (-м, -ң и т.д.) чыкпады с предшеств. исх. п. он (я, ты и т.д.) был целиком занят чем-л.; он (я, ты и т. д) ни на минуту не освобождался от чего-л.;

баштан ашкан убара погов. хлопот полон рот;

өз башы менен (он) самостоятельно, по своей воле;

баш-көз бол- присматривать за кем-чем-л., стеречь кого-что-л.;

башма-баш баш на баш, голову на голову (напр. менять);

башма-баш саттым я обменял без доплаты;

баш көтөрбөй непрерывно, упорно;

баш көтөрбөй оку- учиться упорно, неустанно;

баш көтөрбөй ич- предаваться беспробудному пьянству, пить запоем;

баштан өткөр- или баштан кечир- переживать;

бул иш башынан өткөн это для него не ново;

башы ачык

1) то, в отношении чего не может быть споров, выяснений, уточнений; то, что бесспорно;

бул иштин башын ачыш керек это дело нужно выяснить, уточнить;

башы ачык акыл калбады фольк. не осталось никого, кто бы не знал;

2) непричастный;

3) свободный (никому не принадлежащий);

башын ач- этн. открыть голову (т.е. узаконить возможность выйти замуж за другого, напр. вдове или просватанной девице);

башын ачкыла десем, Аалыбай старчы кызымын башын ачпайт я просил открыть голову моей дочери, но аульный старшина Аалыбай не открывает;

баш ачуу этн. открывание головы (обряд, связанный с разрешением вдове или просватанной девице или разведённой выйти замуж за другого; это разрешение даётся старшими родственниками покойного мужа или жениха);

башын ачтыр- понуд. от башын ач-;

зайыбың Бегайымдын башын ачтырып жиберүүгө да мен себепкер болгомун я был причиной того, что твою жену заставили отказаться от тебя;

кыздын башын ачтырууга чейин чара колдонушту были приняты меры вплоть до освобождения невесты от обручения;

башын байла- лишить кого-л. своей воли, сделать несвободным;

башы байланган лишённый собственной воли (раб, пленный или, в старом быту, просватанная девица);

кыздын башын байлагыла, куда болуп просватайте девицу, определите её (лишив других женихов возможности претендовать на нее);

башы байланган зависимый, закабалённый;

байга башы байланган жакыр бедняк, находившийся в кабале у бая;

башы байланган ат лошадь, которой хозяин уже не распоряжается (напр. захвачена при набеге, оставлена за долги и т.п.);

баш байлап решительно, энергично;

башты байлап, ишке кириштик мы энергично взялись за дело;

башы байлалуу см. байлалуу;

башы менен или баш-оту менен целиком, полностью;

башы менен сат- продать целиком, оптом (а не частями);

башы менен бердим или баш-оту менен бердим я отдал в полную собственность;

эгер эмдиги жылы да тааныбасаң - балаң баш-оту менен меники (из сказки) если ты и на будущий год не узнаешь (его), то сын твой будет моим собственным;

сага баш-отум менен кул болоюн (из сказки) я стану полностью твоим рабом;

...нын башы разное, всякое такое;

ар кызыктын башы бар фольк. есть там интересные разные разности;

бир топ сөздүн башы целый короб разных разговоров;

майда сөздөрдүн башы разговоры с всяких мелочах;

...башын жеген (о возрасте)...с хвостиком;

ал элүүнүн башын жеген ему пятьдесят с хвостиком;

кара баш только с притяж. аффиксами: кара башыңа тебе самому, на тебя одного;

кара башым только я сам, я один;

кара башына ему самому, только ему;

сенден кара башымды да аябаймын для тебя я и головы своей не пожалею;

кара башыңды жегир! ух ты, негодник!;

башын жебей, оңорбу! (если он так поступит, то) ему несдобровать!;

башы-көтү кылып таштаптыр груб. он перевернул всё вверх дном;

улуу башыбызды кичүү кылып, алдыңызга келдик мы явились к вам со смиренной просьбой; баш (-ым, -ың, -ы и т.д.) менен в таком-то возрасте или при таком-то положении (мне, тебе, ему и т.д.) прилично;

колго түшкөн карышкырды эркек башың менен куткарып жибергениң уят эмеспи? разве тебе, мужчине, не стыдно, что ты упустил пойманного волка?

сакалдуу башың менен ушундай да иш кыласыңбы? как тебе, бородачу, не стыдно так поступать?

мен аял башым менен... я вот женщина и то...; даже вот я, женщина,...;

баш сала кир- войти без разрешения и целиком отдаться на милость (напр. на суд людей);

башынан чыгарган это он выдумал (это неправда);

баш айландыргыч нерсе головоломка;

очок башы место у очага;

очок башында тамак жасашып жүрөт

1) она у очага готовит пищу;

2) она находится в услужении;

бир-бирине баш бербей ни в чём не уступая друг другу, не идя ни на какое примирение;

баш кош-

1) объединяться;

2) оказывать поддержку;

3) стать супругами (пожениться, выйти замуж);

баш кошуп, оокат кылалы давай поженимся и будем жить (вместе);

баш кошкондук сплочённость, единодушие;

баш кой или баш ий- или баш ур-

1) подчиняться, покоряться; склонять голову;

Акунхандын алдына Семетей турду баш уруп фольк. перед Акунханом Семетей стоял покорно;

карылыкка баш койдуңузбу? вы сдавать (стареть) стали?

2) отдать себя целиком;

эл учүн өлүмгө баш койбодукпу? разве мы не решили пожертвовать жизнью за народ?

башка кел- свалиться на голову, случиться неожиданно;

башка келгенди көз көрөр погов. что на голову свалится, то глаз увидит; поживём - увидим;

башына зарыл иш түштү у него случилось неотложное дело;

баш-аягына карабай очертя голову;

баш-аягына карабастан качкан бежал без оглядки;

баш-аягы или груб. башы-көтү шиворот-навыворот;

сен баарын баш-аягы (или башы-көтү) кылдың ты всё сделал шиворот-навыворот;

башы-көзүнө карабай сабады он бил нещадно; он бил, не разбирая где голова и где глаза;

баш-терисинен эле көрүнүп турат го да его и так видно, да его внешний вид говорит сам за себя;

катын башын эр кылып, жеңекең салды чоң жаңжал фольк. тётушка (см. жеңе), как мужчина, учинила большое побоище;

баш буучу сев. разг. паспорт;

ак баш то же, что акбаш;

баш бак- см. бак- IV;

башы батпай, багалчагы сыйбай см. багалчак;

жабык баш то же, что жабыкбаш;

как баш см. как III;

өз башын ала кач- см. кач-;

баш чалгыч см. чалгыч 1;

устү-баш см. үст;

баш-аягын тарт- см. тарт-;

чил баш см. чил;

баш таң-, баш таңуу см. таң- VI;

баш ыргытуу см. ыргытуу.

нахаживаться, найтись

I. 1) (стр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), бути знаходженим, знайденим, познаходженим и т. п.; срв.

I. Находить. [Кістки тії знаходжено дуже глибоко під землею (Л. Укр.)]. Встарину тут -вались клады - за старих часів тут знаходжено скарби. Широта места -дится по высоте солнца - широту місця (місцевости) визначають (реже: відшукують) за висотою сонця. Всё -дено в наилучшем порядке - все знайдено в найкращому порядку. Виновный не -ден - винуватого (винного) не знайдено (не викрито, не знайшли, не викрили). При обыске -дены компрометирующие документы - під час трусу знайдено (витрушено, викрито) компромітовні документи. Не -ден способ полного обесцвечивания тканей - не знайдено способу (спосіб) цілковитого знебарвлювання тканин (обычнее: зовсім или цілком знебарвлювати тканини);

2) (возвр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), знайтися, находитися (в песнях и находжатися), знайтися, (о мног.) по(з)находитися; специальнее: (-диться вновь) віднаходитися, віднайтися; (отыскиваться) відшукуватися, відшукатися, (о мног.) повідшукуватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийматися, ви(й)нятися, обиратися, обібратися и обратися, (с трудом, диал.) вирискатися; (встречаться, попадаться, случаться) траплятися, трапитися, нагоджатися, нагодитися, вибиратися, вибратися; (быть) бути, (существовать) існувати. [Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Чуб. V). Вслуговують їм слуги, - от пани в нас такі знаходяться! (М. Вовч.). Може найдеться дівоче серце, карі очі (Шевч.). Познаходилися такі жінки, що бачили, як він цілував її (Грінч.). Усе познаходилося, що в їх покрадено (Чернігівщ.). «Чи понаходились-же коні?» - «Понаходились» (Київщ.). На цілий світ винявся один такий дід (Кониськ.). Винявся там такий чоловік, що за вбогих людей обставав (Грінч.). Треба тільки, щоб вийнявся енергійний ініціятор (Грінч.). Такі пішли дощі, що й дня не винялося погожого (Грінч.). Обібрався такий-то хазяїн (Драг.). Нехай між вами обереться хто сміливий та піде вночі на грішну могилу (Г. Барв.). Десь вирискався миршавий чоловічок (Мирний). Моя дочка удовиця, їй люди трапляються; не сьогодні- завтра хтось посватає (Коцюб.). (Хотіли) затримати (німку), поки нагодиться французка (Л. Укр.). Якщо не нагодиться нічого (служби), він буде змушений узяти з її грошей (Кінець Неволі). Як тільки було вибереться у його слободна година (Сим.)]. Виновный -шёлся - винуватий (винний) знайшовся, -ого знайдено (викрито). Не -дётся ли у вас листа бумаги? - чи нема(є) (не буде, не знайдеться) у вас (чи не маєте ви) аркуша паперу? В мире такого другого не -дётся - у (на) (всьому) світі такого другого не знайдеться, світ його (такого, такого другого) не покаже. [Удавав із себе такого лютого звіряку, що його і світ не покаже (Яворн.)]. Вот -шёлся приятель! - от знайшовся приятель! Вишь, какой -шёлся! - ач який ви(й)нявся (вирискався, обібрався, вибрався)! [Чи ти бач, який багатир винявся! (Грінч.)];

3) -диться (не теряться) - добирати, добрати розуму, давати (знаходити), дати (знайти) собі раду, (догадываться) догадуватися, догадатися, (выпутываться) викручуватися, викрутитися, (не растеряться) не втратити (не втеряти) розуму, не збентежитися, не сторопіти, не стерятися. [Не стерявсь: добрав розуму (Полтавщ.). Він дасть собі раду: бував у бувальцях (Харківщ.). Догадавсь, що робити (Київщ.). Не стерявся і так все розпояснив, що по його сталося (Сл. Ум.)]. Его не озадачишь, всегда -дётся - його не зіб'єш з пантелику (не спантеличиш), завжди дасть собі раду (викрутиться или знатиме, що робити). Он везде - дётся - він скрізь (в усьому) дасть собі раду (знатиме, що робити), він з усього викрутиться. Он ловко -шёлся, ответил хорошо - він спритно викрутився, відказав добре; він не збентежився (не сторопів, не стерявсь) і добре (дотепно, метко) відказав. Он -шёлся и отвечал ему сейчас же - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів, не стерявся) і відказав йому негайно. Он -шёлся и умел выпутаться из затруднения - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів) і зумів виплутатися (виборсатися) із скрутного становища. Не -шёлся, что сказать - не знайшов (не добрав розуму, не догадався), що сказати; збентежився (сторопів, стерявсь) і не зміг нічого сказати; він не здобувся на слово (Крим.);

4) -диться (только несов.) - а) (быть, пребывать) бути (сов. пробути, многокр. бувати), перебувати (сов. перебути), пробувати (сов. пробути), (в просторечии редко, в научном языке обычно), знаходитися, (иметь жилище, обитать) домувати, (жить) жити, (зап.) мешкати, (обретаться) обертатися, (редко) повертатися, поводитися, матися, (зап.) мешкати, промешкати, (постоянно быть, не покидать) держатися, (помещаться, содержаться) міститися; (на складе: об имуществе, товарах) бути, перебувати, лежати; (стоять) стояти, (лежать) лежати, (сидеть) сидіти, (висеть) висіти и т. п.; срв. Быть. [Якийсь час він лежав долілиць, дивуючись, де він (где он -дится) і що з ним скоїлось (Країна Сліпих). Конон завжди був при господі, Грицько при складі (Сл. Ум.). Де тепер (перебуває, пробуває) ваш брат? (Київ). Де він тепер може перебувати? (Крим.). За капіталізму все перебуває в руках буржуазії (Азб. Комун.). Робітники й капіталісти перебувають зовсім не в однакових умовах (Азб. Комун.). Як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати (Метл.). Дунканів син пробуває в святого Едуарда (Куліш). Для того проживав Квітка в манастиреві, щоб ближче знаходитись коло дома божого (Куліш). З актових книгах знаходиться такий цікавий документ (Україна). Матрона римська у тюрмі домує! (Л. Укр.). Стах бере за розум і чесноту мого пана, коли такі тарантули отрутні домують вкупі з ним (Л. Укр.). Він там у Пісках мешкає (Мирний). Не раз у хаті обертався тоді його лакей (Крим.). Мирові переговори обертаються поки-що в стадії підготовчій (Н. Рада). Вона сама, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі (Квітка). Знає, де він поводиться (Квітка). А третя (частина війська) де ся має? (Ант.-Драг.). Порубаний, на рани смертельнії знемагає, а коло його джура Ярема промешкає (Ант.-Драг.). Зимою риба держиться на дні (Сл. Гр.). Напросто Лаговського містився за столом консул (Крим.). Право на кінці меча міститься (Вороний). В цих збірниках містились коротенькі оповідання (Рада). Цукор лежить у коморі (Київ). З одного боку рядка стояла дата (Остр. Скарбів). Він углядів, що лежить біля долішньої межі снігів (Країна Сліпих)]. -ться в бегах - см. Бег 2. -ться в бедности - жити (перебувати) в (при) злиднях (убого, при вбозстві), (образно) (голодні) злидні годувати. -ться в беспамятстве - бути непритомним. -ться в ведении, подчинении чьём - бути (перебувати) у віданні чиєму, у волі чиїй (під орудою чиєю), підлягати кому, чому. [Академія Наук перебуває в безпосередньому віданню верховної влади (Стат. Ак. Н.)]. -ться вне себя от чего - (аж) нетямитися (сов. нестямитися) з чого. -ться дома - бути вдома, (домовничать) домувати. [Наша пані домує, вечеряти готує (Чуб. III)]. -ться в заблуждении - помилятися, мати помилкову думку, бути омиленим. [Чи справді я вирвалася на волю, чи може я тільки омилена? (Кониськ.)]. -ться в (полной) зависимости от кого, чего - бути (перебувати) в цілковитій залежності, (цілком) залежати від кого, від чого. -ться в добром здоровьи - бути живим-здоровим (фам. в доброму здоров'ячку), матися добре, почувати себе добре. -ться в опасности - бути (перебувати) в небезпеці (під небезпекою). Он -дится в опасности - він у небезпеці, йому загрожує небезпека. -ться в затруднении (в затруднительном положении) - бути в скрутному становищі, бути заклопотаному (в клопоті), (редко) стояти зле, (безл.) комусь клопіт, (шутл.) непереливки (доводитися) кому. [В його природне щастя, що тебе поборе, хоч як-би зле стояв він (Куліш). Тепер я в клопоті (мені клопіт): що-ж далі діяти (Звин.). Заморгав очима, як завжди, коли доводилося непереливки (Корол.)]. -ться на пользовании в лечебном заведении - перебувати на лікуванні - (лікуватися; зап. куруватися) в лікарні. -ться в равновесии с чем - мати рівновагу (рівноважитися) з чим. -ться в верных руках - бути (перебувати) в певних (вірних, надійних) руках. -ться в связи с чем - бути зв'язаним (пов'язаним) з чим, бути (перебувати, стояти) в зв'язку з чим. [З оцим семітським коренем чи не перебуває часом в етимологічному зв'язку слов'янське «хмара»? (Крим.)]. -ться на службе - бути (перебувати, пробувати) на службі; (служить) служити. -ться в соответствии с чем - відповідати чому. [Прискорений темп поезій Олеся відповідає подіям гарячого часу (Рада)]. -ться на сохранении - бути на схові (на схованці), переховуватися. -ться в тревоге - бути (перебувати) в тривозі. -ться при этом, при том - бути при цьому, при тому. Рука его -лась на столе - рука його лежала на столі. Его имя не -дится в списке - його ім'я нема(є) в спискові, його ім'я не стоїть у спискові. Он -дится за границей - він (перебуває, пробуває, живе) за кордоном. Если -дутся желающие - якщо знайдуться (будуть, трапляться) охочі. -дятся люди, осмеливающиеся мечтать - є (існують, трапляються, знаходяться) люди, що з[на]важуються мріяти; б) (о местоположении) бути, міститися, (только о географ.) знаходитися, (лежать) лежати, розлягтися (в прош. вр. глагола), (стоять) стояти; (простираться) простягатися (сов. простягтися), стелитися, простелятися (сов. простелитися) (-люся, -лишся), простилатися (сов. прослатися (-стелюся, -стелешся)); срв. Лежать 4. [Навпроти його каюти була комора (Кінець Неволі). В поперечній стіні будинку були двері (Олм. Примха). Навпроти будинку містилася (стояла) стайня (Київщ.). Насподі гортани міститься персневий хрящ (М. Калин.). Квартира містилася в найнижчому поверсі (Крим.). Ця установа (міститься) в Київі (Київ). Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Склепіння лежало глибоко під поверхнею землі (Едґ. По). Подався до їдальні, що лежала в кідьканадцятьох кроках (В. Гжицьк.). Де наше село? - а їдьте просто шляхом, доїдете до ставу - то наше село розляглося понад ставом (Звин.). Одна з подовжніх стін будинку стояла просто воріт огорожі (Олм. Примха). Перед ґанком стелився моріжок (Київщ.)]. Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки - острів Мадаґаскар (знаходиться или лежить) близько східнього берега Африки. Город -дится на берегу реки - місто лежить (розляглося, розгорнулося) над рікою. Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан - (по)між Африкою й Америкою простягається (простягся) Атлантійський океан. Находясь - бувши (многокр. буваючи), перебуваючи, пробуваючи и т. п. [Пробуваючи на службі (Н.-Лев.)]. Находящийся, Находившийся - що є (перебуває, пробуває и т. п.), що був (перебував, пробував и т. п.), (-щийся ещё) сущий. [До всіх земляків, на Україні сущих (Шевч.)]. -щийся близко - близький, поблизький. -щийся вверху, внизу - горішній, долішній. -щийся далее - дальший. [Сіра мряка, що залягла дальшу, безлісну долину (Франко)]. -щийся на таком-то расстоянии от чего - далекий на стільки то від чого. [Одно моє поле далеке від другого на гонів двоє (Звин.)]. -щийся вне себя от чего - нестямний з чого. -щийся на учёте - обліковий; см. ещё Состоящий (под Состоять).

II. Находиться - см. II. Нахаживаться 2.

* * *

1) знахо́дитися, -джуся, -дишся, знайти́ся, -йдуся, -йдешся и мног. познахо́дитися, находитися, найтися и мног. понахо́дитися; ( выявляться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; сов. ви́рискатися; ( случаться) трапля́тися, трапи́тися, -плюся, -пишся

2) (перен.: не теряться) зна́хо́ди́ти́ (-джу, -диш) собі́ ра́ду, знайти́ (-йду́, -йдеш) собі́ ра́ду, давати (даю, даєш) собі раду, дати (дам, даси) собі раду, добирати розуму, добрати и дібрати (доберу, добереш) розуму, не розгублюватися, -лююся, -люєшся, не розгубитися, -гублюся, -губишся; сов. прибрати

3) (несов.: быть) бути (буду, будеш), сов. пробути; ( пребывать) перебувати, пробувати; (вращаться среди кого-л.) повертатися, обертатися; (иметь место: иметь определенное географическое положение) знаходитися; ( помещаться), міститися (міщуся, містишся), розташовуватися, -шовуюся, -шовуєшся; ( лежать) лежати; ( стоять) стояти

4) (сов.: в составном сказ. - оказаться) виявитися, -влюся, -вишся; ( быть) бути

5) страд. несов. знаходитися, находитися; віднаходитися; відкриватися; винаходитися; витрушуватися, -шується